Мінфін висунув на публічне обговорення новий законопроект щодо протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом

Мінфін презентував для публічного обговорення доопрацьований проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».

Для того щоб адаптувати українське законодавство до норм ЄС (четвертої Директиви (ЄС) 2015/849 та Регламенту (ЄС) 2015/847), а також виконати зобов’язання перед Міжнародним валютним фондом, Мінфін спільно з Держфінмоніторингом, НБУ та міжнародними експертами (в рамках технічної допомоги проекту USAID «Трансформація фінансового сектору в Україні») розробив відповідний законопроект.

Цей законопроект спрямований на удосконалення та уточнення окремих норм законодавства з питань запобігання і протидії легалізації (відмиванню) доходів, а також узгодження та покращання положень законодавчих актів, що змінюються, забезпечення реалізації положень нових міжнародних стандартів у сфері протидії відмиванню коштів та боротьби з фінансуванням тероризму.Цей законопроект передбачає комплексне удосконалення національного законодавства у сфері фінансового моніторингу, зокрема, щодо:

  • значного зменшення кількості ознак фінансових операцій, про які суб’єкти первинного фінансового моніторингу (далі – СПФМ) (банки, страховики, кредитні спілки, ломбарди, біржі, платіжні організації та інші фінансові установи) зобов’язані обов’язково повідомляти Держфінмоніторингу. Йдеться, зокрема, про фінансові операції більше 300 тис. грн. (зараз 150 тис. грн.) та пов’язані з готівкою, переказом коштів за кордон, клієнтами з Ірану або КНДР та публічними діячами;
  • розширення кола СПФМ, які будуть повідомляти Держфінмоніторинг про підозрілі фінансові операції, – особами, які надають інформаційно-консультаційні послуги з питань оподаткування;
  • удосконалення механізму верифікації кінцевих бенефіціарних власників компаній для того, щоб перевірити, чи дійсно людина, вказана у реєстрі як кінцевий бенефіціар, є власником компанії чи тільки номінальною особою, зокрема шляхом віднесення обов’язку встановлення кінцевих бенефіціарних власників до елементів фінансового моніторингу для більшості фінансових установ та представників регульованих професій (нотаріусів, аудиторів, бухгалтерів, юристів, адвокатів, ріелторів, податкових консультантів тощо);
  • введення нових правил для фінансових операцій високопоставлених державних осіб та чиновників, а також суддів, прокурорів і депутатів парламенту, членів їх сімей, які передбачають наявність необхідної документації про їх фінансовий і майновий стан;
  • поступового переходу на ризик-орієнтований підхід при поданні інформації про підозрілі фінансові операції суб’єктами первинного фінмоніторингу;
  • введення адекватних заходів впливу за порушення антилегалізаційного законодавства: від письмового
  • застереження, штрафних санкцій у розмірі не більше 10 відсотків доходу до анулювання ліцензії;
  • спрощення визначення кола політично значущих осіб на базі поданих декларацій до НАЗК та створення Державного реєстру національних публічних діячів та членів їх сімей;
  • удосконалення законодавчих аспектів, які впливають на якість розслідування злочинів з легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом;
  • удосконалення положень законодавства, що забезпечують конфіденційність факту отримання та виконання СПФМ запитів, рішень та доручень Держфінмоніторингу, та, як наслідок, захист СПФМ від погроз, дискримінаційних дій та інших негативних наслідків, пов’язаних з виконанням заходів з первинного фінансового моніторингу;
  • необхідності забезпечення відстеження грошових переказів як інструменту для запобігання, виявлення та розслідування випадків відмивання грошей та фінансування тероризму, а також для здійснення обмежувальних заходів;
  • зобов’язання платіжних систем супроводжувати грошові перекази інформацією про платника та одержувача переказу;
  • встановлення обов’язку платіжних систем забезпечувати наявність та повноту інформації про платника та одержувача платежу;
  • необхідності встановлення запобіжних заходів, спрямованих на протидію маніпуляціям з грошима, одержаними від злочинів, та збиранню грошей чи майна для терористичних цілей.

Ознайомитися з текстом законопроекту можна за даним посиланням

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *